Незабутня поїздка до Львова

Тільки-но пригріло весняне сонечко, люди згадали, що потрібно радіти життю і пізнавати нове. А що може бути кращим за нові враження? Тільки нові враження у приємному товаристві!

Така гарна думка осінила світлі голови наших батьків – членів батьківського комітету Гутояцьковецької ЗОШ І-ІІ ступенів – і вони організували поїздку до Львова.  На екскурсію до славного міста Лева поїхали творчі діти – активні учасники художньої самодіяльності і різноманітних конкурсів, які проводяться у школі. Також були запрошені вчителі і друзі шкільної громади.

Особисто я вперше була у Львові. Це старовинне місто вразило мене величною красою архітектури, романтичністю вузьких вулиць із дзвінкою бруківкою та привітністю мешканців. Чемні львів’яни із задоволенням  спілкувалися з туристами і радили, що варто побачити у їхньому прекрасному місті.

Насамперед ми піднялися на Замкову гору. Подолавши безліч сходинок спіральної доріжки, опинились на 400-метровій висоті «Високого Замку», звідки увесь Львів було видно, як на долоні. Краса цього міста засліплювала очі! І тільки коли повертались, помітили безліч написів, залишених закоханими, та колодки, які скріплювали кохання.

За декілька годин неможливо побачити усі пам’ятки, відвідати всі визначні місця, адже на кожному кроці у Львові пам’ятники архітектури і скульптури, музеї та храми, історичні або просто цікаві  місця. Та ми і не намагались! Ходили містом, милуючись і дивуючись, та зробили висновок, що символами Львова по праву можна визнати каву, шоколад і, звичайно, левів. Спробували позмагатися, хто більше нарахує зображень цих царів звірів. Кажуть, їх тут більше трьох тисяч, виконаних у камені, бронзі, гіпсі чи склі. Найбільше нам сподобався Кавовий Лев, розміщений перед входом до кав’ярні «Золотий Дукат». Скільки ж у Львові тих кав’ярень! Здається, все повітря просочене ароматом кави!  Тож просто неможливо було не завітати до «Львівської копальні кави», де просто на очах у відвідувачів смажились кавові зерна. І навіть якщо ти не полюбляєш цей чудовий напій, обов’язково придбаєш хоч декілька зернин у якості сувеніру.

Та якщо дорослі не могли відірватися від кави, то діти надовго застрягли у «Майстерні шоколаду». На першому поверсі можна було спостерігати за самим процесом виробництва, правда, тільки за склом. Це дивовижне видовище!  А три поверхи майстерні були переповнені шоколадними виробами ручної роботи зі справжнього бельгійського шоколаду: фігурки, плитки, цукерки – насипом і в коробках, кошиках, на вітринах і столах. Очі розбігалися від асортименту! Ми не втрималися, аби не скуштувати хоч декілька: трюфелі з різноманітними смаками, цукерки з марципаном, кремовими начинками, горішки в шоколаді… Я закохалася! Справді, це єдина майстерня, що виготовляє почуття.

Побачили ми дуже багато, всього і не опишеш. Найперші місця у рейтингу наших вподобань посіли Домініканський собор, площа Ринок, пам’ятник Івану Федорову – першому книгодрукареві,  музей-аптека, Оперний театр, кнайпа «Криївка».

У другій половині дня ми потрапили до аквапарку «Пляж» – найбільшого у Західній Україні. Збулися наші мрії! Басейни з теплою водою,  струменевий масаж, різноманітні водні атракціони були у нашому розпорядженні. Ми плавали, пірнали, з’їжджали з гірок (їх аж дев’ять, дуже крутих і екстремальних!), плюскались у дитячому басейні з «Плаваючим вужиком» та «Грибочком». Я не спинялась ні на хвилинку, бігаючи наверх сходами, щоби вкотре полетіти донизу в «Чорній трубі», «Камікадзе», «Воронці» чи на котрійсь з інших гірок – хотіла спробувати відчути на собі весь екстрим!

Зовсім не хотілося нам повертатися додому, до буденності. Ця екскурсія – найкраща подія в моєму життя за останні роки. Але тепер я точно знаю, про що мріяти: про наступну поїздку до славного міста Лева!

Марина Падитель,

учениця 6 класу Гутояцьковецької ЗОШ І-ІІ ступенів